вибути
Смотреть что такое "вибути" в других словарях:
вибути — див. вибувати … Український тлумачний словник
вибути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибувати — вибути (звільнятися з посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, припиняти там мешкати, перебувати), залишати, залишити, покидати, покинути, виходити, вийти, виїжджати, виїздити, виїхати … Словник синонімів української мови
вибулий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вибути … Український тлумачний словник
вибуття — я/, с. Дія за знач. вибути 1) … Український тлумачний словник
дослужувати — ую, уєш, недок., дослужи/ти, служу/, слу/жиш, док., перех. і неперех. Перебувати на службі відтинок часу, що залишився до визначеного строку. || перев. док. Вибути встановлений строк на службі … Український тлумачний словник
повиходити — ить, имо, ите, док. 1) Вийти звідки небудь назовні, за межі чогось (про всіх чи багатьох). 2) перен. Вибути звідки небудь, із чогось; залишити якийсь заклад, установу, організацію і т. ін. (про всіх чи багатьох). 3) Прийти куди небудь, опинитися… … Український тлумачний словник
відпрацювати — 1) (відпрацювати певний час, закінчити працювати); відробити, відслужити (пробути певний час на службі); відбути (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов язок); вибути (прожити / перебути в роботі де н. певний час) 2) див.… … Словник синонімів української мови
